Acts 3

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися. 1

Апостол Петро оздоровлює кривого

2А Петро та Іван на дев'яту ▼

▼По-нашому — на третю годину дня.

годину молитви йшли ра́зом у храм. 3І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними ▼

▼Грецьке ώραίαν — цвітучі, хороші.

звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов. 4Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. 5Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“ 6І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них. 7Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“ 8І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його! 9І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога! 10Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. 11І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

Промова Петра у храмі про Ісуса Христа

12А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься. 13І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям? ▼

▼Грецьке εύσέβεια, церк. слов. благочестя

14„Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його. 15Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця. 16Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми! 17І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́. 18А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники. 19А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові. 20Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, 21щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа, 22що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! 23Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“ 24„І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“. 25Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні. 26Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“